Дощ за вікном, а ти така солодка, там все гроза, а ти тихенька й робка, тобі вже ліньки на усе чекати, ти просто хочеш, хочеш його мати ... Та зрозумій що це лиш сон , халепо... Не буде принца на коні , моя Ребеко... Не буде чуда, все якого ти чекаєш, цінуй що є, цінуй що маєш... У твоїй голові фантазі бурні,що не ідуть від тебе ці кляті будні, у твоїх очах смуток й біль, що не кінчається цей клятий водевіль... Забий на все , випий чашку кави, і ти почуєш навесні як пахнуть трави...