Тануть за вікном ніжні вершки світанку. І хмари пливуть по небу, немов крем-брюле. Стиглий персик сонця от-от вигляне з-за обрію і заллє світ довкола м'яким коктейлем свого світла. Музика грає в моїх навушниках, тече крізь мозок, немов густезний малиновий джем. А за вікном прокидаються сірі бетони міста, і тиша плавиться, неначе карамель. Настав черговий ранок. Сьогодні самотність із смаком яблука, що хрумтить на моїх зубах.
復活身
