Надімною небо як пустиня,
Манить безодня красою,
Та що була серцем ранима,
Невпинно закликає до бою!
Розганяє чорні хмари вітер,
Годі скиглити - дорослі діти,
Обтісуйте себе як шмат граніту,
Навчайтесь за людей радіти!
Сонце світить усім однако́во,
Бо нема ні в кого привілеїв,
Не смітіть в чужих серцях та навколо,
Й не шукайте типових трофїв!