Надімною небо як пустиня,
Манить безодня красою,
Та що була серцем ранима,
Невпинно закликає до бою!
Розганяє чорні хмари вітер,
Годі скиглити - дорослі діти,
Обтісуйте себе як шмат граніту,
Навчайтесь за людей радіти!
Сонце світить усім однако́во,
Бо нема ні в кого привілеїв,
Не смітіть в чужих серцях та навколо,
Й не шукайте типових трофїв!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578090
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Марія Раді