Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анна Берлинг: Ностальгія - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Гончар, 14.08.2015 - 13:12
"...зів'яв наш рай,та спогади зостались..." Цей рядок дістав,тобто особливо зачепив.
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неужели? А мне он больше всего не нравился. Ну раз, внимание хоть одного читателя строчка к себе приковала, значит - она имеет право на существование. Оставляем!Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Артуре, що оцінили моє творіння. Гармоні_я, 22.06.2015 - 22:25
Дуже гарно, так описати свою споріднену душу мені не вдається, а вам вдалося, Як важко втрачати таких людей...Я надіюся що все у вас буде добре, тому що тільки людина із великим серцем може так описати це почуття, так пережити його і так відчути
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Безумно приятно, Наталья, услышать такой лестный отзыв. Заходите почаще! Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Читайте на здоров'я! Моя тема - головним чином, це меланхолійно-журливі сповіді про ЛЮБОФФ!
Наталка Долинська, 20.04.2015 - 16:09
Зів’яв наш рай, та спогади зостались... так іноді лише спогади дають силу до життя, але вони ж і ранять...
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да-да, Вы правильный сделали вывод. Именно эту мысль я пыталась донести читателю. Спасибо, что заходите ко мне.Салтан Николай, 31.03.2015 - 12:02
Така любов на жаль чи то на щастя не може існувати вічно - вона все ж добігає кінця. Часом може зникнути зовсім, як туман, а часом просто трансформується у щось незалежне від нашоих думок та свідомості. І ми з цим існуємо: часом як з паразитом, а часом в симбіозі ...
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так гарно сказали...Я навіть зачиталася. Все правда, все!Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олено, що розділили зі мною цю меланхолійну ностальгію.
Любов Ігнатова, 29.03.2015 - 20:27
твір, дійсно, хвилюючий, вражаючий і дуже сумний... А ще мені дуже сподобались німби -голуби.... леся квіт, 29.03.2015 - 16:04
Наша любов стікає з душ рікою,Неначе сльози по моїй щоці. Дуже ніжно і щиро Аню Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесю, за позитивний відгук.
Циганова Наталія, 29.03.2015 - 15:10
...очень-очень красиво!!!эти размышлениях в светлых сожалениях...
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наташенька, спасибо за комментарий и за то, что разделили со мной горькую женскую долю.
Ірин@, 29.03.2015 - 15:00
Як би там не було,ми маємо бути вдячні за те прекрасне,що траплялося з нами Чуттєво Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда, Ирочка! Мы многим обязаны за такие встряски - кто-то дарит нам воспоминания, кто-то опыт; но в любом случае эта практика полезна.
Владимир Зозуля, 29.03.2015 - 14:09
ух, как здОрово, Анна, на едином дыхании читается. МОЛОДЕЦ! в конце всё таки было бы лучше в единственном числе и от себя. "моя любов тече з мене рікою" так мне кажется, если это конечно грамматически правильно по украински. Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, что читаете. Стих древний, что-то Муза давно не окрыляет меня. Сама вижу кучу ошибок и недоработок, но увы, так сложилось, что после не могу ничего изменить. От души, как бы, написан. Приятно, что не проходите мимо моей странички.
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо на добром слове. Заходите!
|
|
|