Душа моя лежить до сцени,
Де можу бути вічним я,
Зобразити там будь-яке камео,
В зірчистих променях побалувать сєбя.
Усе моє життя немовби сцена,
Де граю лиш одну єдину роль,
Я через біль свій і страждання,
Емоції дарую людям мов герой.
Потвора,Гамлет чи Отелло,
Це мрія когось,а моя,
Це стати зіркою Бродвею,
Не знати зовсім забуття.
Хотів буть сином я Шекспіра,
Узимку "Бурею" бувать,
Хотів Назаром бути,Сцилой,
Та це таке моє життя?
Це вічні мрії без рахунку,
Віддосвіта до вечора іграть,
І на потіху будь-якого люду,
Я маю вічно віддавать.
Моя любов,моє життя,
Та це ж трагедія моя,
Це вічний біль,не утіха,
Це сцена мо́я! Ось і я!
