Не бачити тебе було би добре...
Та тільки жити б я так не змогла,
Не бачити тебе для мене мука,
Не чути голосу - страшна біда.
Хоча як бачу розумію, що не мій ти,
Що ти живеш не мріями, як я,
Що я для тебе всього лиш знайома,
Не так як ти для мене...сенс життя.
Не розумію... нащо ти мене так мучиш,
Невже не бачиш, що страждаю я?!
Коли ти ніжно так її цілуєш...
У мене всередині все пала.
То нащо дивишся на мене ти очима,
Які горять, неначе, ті вогні,
Мене замучить хочеш до погибу,
Щоб я тебе ненавиділа й в сні?!
Але ти муч мене, дивися, снися,
Я знаю, що колись назвеш "моя",
Можливо я занадто божевільна,
Та лиш кохати тебе вмію я,
І хоч мені весь світ буде кричати,
Що я ніколи не буду твоя,
Я все одно буду тебе чекати,
Буду чекати хоч ціле життя.
