Ти сказав: "Аеропорт я не покину!"
Ти стримав обіцянку. Там поляг.
Двохсотий ти тепер... Загинув ...
На цинковій труні буяє стяг.
Все коротко. Та болю повні груди,
Бо я повинна бути там, в однім строю
З тобою, побратимами, і берегти усюди
Від куль, від зрад, в запеклому бою.
Я маю бути там, поруч з тобою!
Я маю теж тягар війни нести!
Я вже давно в руках тримаю зброю:
Поезія - мій фронт, а зброя - це листи.
Їх пишу зі сльозами. Кожне слово
Неначе крик, знайомих "Васильків" набат.
У цих листах тобі співаю колискову,
А інколи, запитую про установку "Град".
Я там з тобою. Чуєш? Я з тобою!
Не забувай про це. Живи! Борись!
У цім бою, не нам складати зброю,
Мій сміливий солдате, живим повернись!
23.01.15
