Надії навіть вже нема,
Розтанула вона в зневірі,
Але невже вона коха,
Невже не зрадить свої мрії.
А біля неї новий пан -
Він і цілує і голубить,
Та у очах її обман
Бо лиш одного вона любить.
А він поїхав навіка
За сотні миль вже рідні очі,
Її вбиває самот,
Вона в обійми його хоче.
І знов в дівочих молитках
Які лиш Бог один читає
З гіркой сльозою на очах
Та все ж вона його кохає.
