«Боже ж мій Боже, Святий Миколаю!
Зглянься на мене, серцем благаю!
Ти ж найдобріший серед святих…» -
Важко зітхнула і голос затих.
Свічка тріщить від гіркої сльози,
Світлом кидає на образи.
Руки зімкнула, губи бліді:
«Святий Чудотворцю, не лишай у біді!
Дай нам прозріння. Чим согрішили?
Чом своїх внуків кладем у могили.
Невже, Миколаю, в тім наша вина,
Що в долю дітей увірвалась війна?
А може тоді, ще в Голодомор,
Коли все вивозили з наших комор,
В безсиллі ми пухли, тихо вмирали
Та слова лихого катам не казали?
Змирились з тим лихом, пристосувались
І дружно радянський союз будували.
На БАМ у Сибір, хоч до чорта на роги.
Для нас всі тоді «відкривались» дороги.
З села українського молодь тікала,
А мова співуча немодною стала.
Стирали історію нашу і віру,
А ми заробляли на нову квартиру.
Син батька стидався і рідної хати,
Забули пісні, що співала нам мати,
Великдень суботниками замінили,
Нехрещені партії вірно служили.
Ми в чергах постійних ростили дітей.
Пишалися: Бачте, вчимо без грошей.
В той час ми тобі не писали листи,
На діда Мороза чекали... Прости…
Прости нам провини усі, що ми мали.
Ми крали, пили, від абортів вмирали.
В пошані у нас тоді був бюрократ.
Шукати навчились «знайомства» і «блат».
Отак дожилися , що стали ніхто.
Керує країною цирк - шапіто.
Сусіди нам пишуть історію, мову,
А ми мовчимо і терпимо знову.
Та кров не вода, що у жилах тече.
Від свого нікуди , ніхто не втече.
Ні думка, ні воля, ні слава дідів
Не ділись ніде… Якби хто не хотів.
Вона, як джерельце пробилась в онуках.
Тепер їм сердешним виборювать в муках
Свою Україну! Молю, Миколай!
Будь з ними і їм допомагай.
10 листопада 2014
Прекрасний, майстерний, а головне актуальний вірш! Це мої також думки на всі 100%. А щодо мого віршу "Земля - це пекло", то вважаю що так і є. В голодомор вимерло три чверті українців. Хіба це не ад? Але так, очевидно дано нам Богом. Під час другої світової загинуло 8-9 мільйонів українців. Хіба це не пекдо? А скільки на землі воєн, нещасть катаклізмів?. Люди постійно страждають. Земля - це виправна колонія, де завдяки стражданням загартовується наш дух і воля. Багато в чому і ми винні. Але, на жаль, від простих людей мало чого залежить. Всім правлять гроші. І все вирішують за нас одиниці. Це спірна тема і можна багато дискутувати, але дякую Вам за Вашу думку.
Dixi відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, тема ще та... Не так спірна, як Філософська. Адже на цій землі ми любимо, народжуємо діток, милуємося природою, радіємо, творимо, віримо, надіємося. А історія буде повторюватися до тих пір, поки народ не зрозуміє і не зробить висновків.
Це мої також думки на всі 100%. А щодо мого віршу "Земля - це пекло", то вважаю що так і є. В голодомор вимерло три чверті українців. Хіба це не ад? Але так, очевидно дано нам Богом. Під час другої світової загинуло 8-9 мільйонів українців. Хіба це не пекдо? А скільки на землі воєн, нещасть катаклізмів?. Люди постійно страждають. Земля - це виправна колонія, де завдяки стражданням загартовується наш дух і воля. Багато в чому і ми винні. Але, на жаль, від простих людей мало чого залежить. Всім правлять гроші. І все вирішують за нас одиниці. Це спірна тема і можна багато дискутувати, але дякую Вам за Вашу думку.
Так, тема ще та... Не так спірна, як Філософська. Адже на цій землі ми любимо, народжуємо діток, милуємося природою, радіємо, творимо, віримо, надіємося. А історія буде повторюватися до тих пір, поки народ не зрозуміє і не зробить висновків.
Дякую за оцінку! Звісно буде краще! Україна на це заслуговує. І головне, щоб такі молоденькі як Ви в це вірили.
Дякую,oskar. Як в Голлівуді. 
Дуже приємно! Дякую. 
