Двояке відчуття після прочитання. З одного боку - проглядається розум, філософський підхід в аналізі проблем, з іншого - гнітить песимізм.
З мого великого життєвого досвіду одразу впевнено можу сказати, що пише зовсім молода людина. Бо лише їм притаманне таке похмуре ставлення до світу. Люди, що багато зазнали справжнього горя, бачать і цінують найменші світлі моменти життя.
Мені щиро шкода, що в розумного юнака (ну явно до 25), стільки нігілізму, розчарування, пригніченості від життя, якого він, фактично, ще не знає, але глибоко впевнений, що знає.
Ви мені сподобались, бо маєте потенціал.

Вище голову, ширше очі, юначе! Життя - прекрасне!!! Завжди пам'ятайте, що воно у Вас ОДНЕ-ЄДИНЕ, і буде таким, яким Ви його бачите.