Привіт! Давно тебе я вже не чув...
І ще давніш тебе не бачив.
Але усе ж я не забув,
Що десь у серці я тебе позначив.
Багато теплих слів, ще більше фраз
приємних (і не дуже, може)
Спливали на екрані раз у раз,
торкаючи у душу кожним...
Я поруч, тут - лише гукни -
Озвуся, але заважать не буду...
Лише до себе шлях не замикни,
Бо не вистачає мені твого чуда!
