Друга нуль п'ять
За вікном темнота,
А я знову сиджу у кімнаті сама.
Третя кава за вечір занадто,
Та без неї думок забагато.
Вже десятий повтор тих пісень що з тобою,
Ми в плейлист записали цїєю весною.
Чи була то ще люта зима,
Просто довго сиджу я сама.
Свіжозмелена кава чарує,
Вона ніби над мною відьмує.
Ти казав ,як її готувати.
Та не вчив, як тебе забувати.
Рятувався завжди білим листям,
Що спалила я раз ненавмисно.
В написання пісень поглинався,
І про мене завжди забувався.
Знову ніч непомітно майнула,
Я очей ні на мить не зімкнула.
Вже світанок пора зустрічати,
Тож немає вже сенсу лягати.
Я без тебе всі міри втрачаю,
Всі години мої пролітають.
Знову друга нуль п'ять ,
Знову кава.
Я про тебе не забувала
