На швидкості заспаність покине
В ритмі чотириколісся
Мандрівника, що порине
У світанкове дійство закулісся.
Допоки глядач ще спить,
Готують виставу без лаштунків
Вершини, що очілля вдягли
З туманів, хмар і відтінків.
Птахи хоровими переспівами
Зачали побудку ніжну.
Сур'я встає, сур'я дарує,
Він ніч долає сурово-грізну...
І чада лісу, поля і поточків у людській подобі
Вбираються, красуються лляним вбранням
Та мандрівника у ладу та в супроводі -
Зодягають, на галявину ведуть загаттям.
І у колі край води
Молвлять чада гуртом:
Сур'ї дараб, Сур'ї дар,
Що так безмовно,
Проте мелодійно сходить -
Він ж бо господар,
Мо світанок приводить.
Приводить, коловорот заводить.
Водяне плесо виграє,
Проміння злате сурить,
Заграва чари розтуляє
Розтуляє - та забавою пробудить.
І бавлять флейта, волинка, флояра
В такт диких ударів стрімкого хороводу
І співанками чада зовуть Світояра
Аби ранок дню приніс насолоду.
