Я в це вірю, так має бути,
Переконаний – так будЕ!..
Був Батурин, і бУли Крути,
Та новий Конотоп прийдЕ.
Дика мОксель в лісах й багнюці,
Золотої Орди улус,
Ти ніколи не станеш Руссю,
Хоч і вкрала в нас ймення – Русь.
Третім Римом постати пнешся,
Ллєш із вуст словоблуддя мед…
І для третього Риму знайдеться
Свій АлАріх, чи, може, Мехмед.
Дужі руки чужих солдатів
Сатанинський розколять склеп
І впаде двоголовий стерв’ятник –
Теж у когось украдений герб.
Конотоп – у1659р. під Конотопом гетьман Виговський вщент розгромив московське військо.
Моксель – фінно угорське плем’я, що дало початок Москві.
Аларіх – король готів, який у 410р. захопив і поруйнував Рим.
Мехмед ІІ – турецький султан, який у 1453р. взяв штурмом Константинополь(другий Рим).
Сатанинський склеп – мавзолей Леніна.
Теж у когось украдений герб – двоголовий орел – герб останнього візантійського імператора Палеолога. Московський князь Іван ІІІ привласнив його , вважаючи себе духовним спадкоємцем візантійських імператорів.
Дякую дуже за коментар,що помітили мене.Щодо падіння Голіафа,то будемо сміятися разом.Я теж вірю, що так будЕ.Дякую за оптимістичний реалізм.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую і Вам, що завітали Не помітити було важко. По перше, нік у Вас цікавий "дочка бджоляра" ( не Ющенка часом? ) По друге, мені завжди цікаво, хто і ЩО! вичитує в Шевченка.
Що ж, посміємося разом. Сподіваюсь, весела кумпанія підбереться.
Заходьте в гості.
Ну нарешті... дочекалася! Дуже потрібні такі твори. А якби ще звуковий варіант був...
Спасибі тобі.
Добре знати, що хтось ще в це вірить! Окремо дякую за пояснення
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нарешті написаний вірш,повний оптимізму, віри, без ниття(буде війна) і дурних закликів(до зброї), алегоричний і історично обгрунтований. Розставте наголоси, так легше буде читати. І спасибі вам велике за впевненість, а так і бу́де, і настрій, який ви мені подарували.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. Я не песиміст і не оптиміст. Я реаліст і просто знаю,що так буде. Якщо навіть не доживу, то моя безсмертна душа зайдеться гомеричним сміхом при вигляді падіння облудної псевдовеличі Голіафа,велетня на глиняних ногах.
Щодо наголосів - врахую, якось не подумав,що не лише я читатиму. Дякую