Я в епіцентрі блаженної ніжності,
Створючи на майбутній день ілюзії.
Тільки не зникай, будь відображенням
Моїх ідей й такого нового збудження.
Можливо, ще рано говорити про гріхи,
Оголюючи нерви до глибини клітин.
Станеш спокоєм – відведу тобі душу,
А поки заплетемо любовних павутин.
Не озирайся. Шовком зав’яжу твої очі,
Щоб світ клином зійшовся лише на мені.
Відчувай тільки подих і руки мої холодні
Цілуй невтомно, а я залишу шрами на спині.
Будемо пити каву з тобою посеред ночі,
Ти розкуйовдиш волосся й читатимеш вІрші.
Чорт забирай! – в епіцентрі блаженної ніжності,
То хіба ж ми з тобою не найщасливіші?..