Не шабля гостра,
І не кулі
Не голос Божий
Глухо почутий
Не совість уявна
Не гарна промова
Душу править
На сльози в слові.
А тільки прочитане
На папірці
Гарне, цілительне
Ждуть слово усі.
Гарно римоване
І серцем скуте
Піднімає мову нашу
Вірш забутий
Солдатів до бою
До серця кохану
Тільки такою
Просить ця мана
Цими віршами
І смерть відвернеться
Заслухається з нами
Сльозами поллється
Заслухається віршами
Гарного поета
І радість, і бажання
І зроблять краще жити.
Заслухається доля
Заслухається слава
Відвернуть вони болі
Для сльози гарячої.
