Сину мій… за що мене зрадив ти?
І на землю мою кров пролив…
Ти ж усьому тоді міг зарадити…
Але душу свою погубив…
Сину мій, я ж за тебе молилася,
На колоссі тебе колиха…
Я ж для тебе стежками стелилася,
Та спіткала, все ж, доля лиха…
Сину мій, я ж за тебе Карпатами,
А ти став за отой сірий щит…
Ти на ме́ні явився стигматами,
Ти віднині чортів фаворит…
Сину мій, ти потонеш у відчаї,
Захлинешся у мо́їх сльозах,
Я терновим вінком увінчана
І рознесена по возах…
Сину мій, відрікаюсь від тебе я,
Сотня янголів, може, простить…
Відірвався від мого ти стебеля,
В Україні тобі не жить!
