Сину мій…

Сину  мій…  за  що  мене  зрадив  ти?
І  на  землю  мою  кров  пролив…
Ти  ж  усьому  тоді  міг  зарадити…
Але  душу  свою  погубив…

Сину  мій,  я  ж  за  тебе  молилася,
На  колоссі  тебе  колиха…
Я  ж  для  тебе  стежками  стелилася,
Та  спіткала,  все  ж,  доля  лиха…

Сину  мій,  я  ж  за  тебе  Карпатами,
А  ти  став  за  отой  сірий  щит…
Ти  на  ме́ні  явився  стигматами,
Ти  віднині  чортів  фаворит…

Сину  мій,  ти  потонеш  у  відчаї,
Захлинешся  у  мо́їх  сльозах,
Я  терновим  вінком  увінчана
І  рознесена  по  возах…

Сину  мій,  відрікаюсь  від  тебе  я,
Сотня  янголів,  може,  простить…
Відірвався  від  мого  ти  стебеля,
В  Україні  тобі  не  жить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481429
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: na_TASHA