Я шукала щастя дорогою довгою
За Дніпром, за Дунаєм, за Волгою,
За горами, лісами й долинами,
І роки мої в пошуках линули...
Я шукала стежками забутими,
На дорогах, журбою закутаних.
Йшла вперед, хоч не раз спотикалася,
Та знайти його все сподівалася.
Час минав і була я знесилена,
Більше в щастя своє вже не вірила,
Відпочити в гаю зупинилася:
Не повірите - щастя з'явилося!
"За тобою, повір, все я гналося,
Вслід гукало, догнати старалося..."
То ж якщо ви теж щастя шукаєте -
Озирніться, його ви впізнаєте!"
Оценка поэта: 5 Що-ж! Висновок однаковий по всіх творах. Читати приємно. Буді перевіряти час від часу Вашу сторінку, тобто, здійснювати свій митний контроль.
shetamara відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Перевіряйте! Буду чекати із .
Тільки... митниці не люблю...
. 
