хотів вийти із себе на довше
трясеться кадик від ходи як поршень
назустріч ідуть песиголовці
вибачаючись сигарету просять
на здоров’я
дні сміються в зими перейми
трамвай шкребе іскри по рейкам
німіє в кінцівках проймають дрижаки
врятує коктейль цукро-кави один
на один
уявляєш собі іншу картину
хмари з водою хмари з диму
загуснуть в масу біло-синю
лежи покривай озиму
нахлібник
тверезість літає хапай повітря
трахея коромисло легені відра
мозку інколи треба живини
зайвим буде винний
напій
бажаний затишок в нічних променадах
за спиною картавить петарда
дозвілля міцно зв’язали канати
міста
