Не діліте міста ,заберіть ці кордони й таблички ,
так лякають усіх різні назви ,когось й прапора
для закоханих відстань ,здається ,дрібнички ,
а для когось ця відстань уже пустота...
Тільки голос звучить наче мед знов в телефоні ,
тільки образ залишилився світлом десь в голові ,
і живеш лише днем , тим днем на пероні,
всі емоції й спогади ховаєш у теплий сувій...
А хотілось би просто міцно триматись за руки
зустрічати світанки й готувати разом обід ,
та роз'єднують щастя кляті маршрути
/не дивіться на відстань - просто щиро любіть/