А ти мені казала ,що у кохання теплі руки ,
що очі у нього з іскорками щастя
знаєш ,мамо,від цього кохання ні слуху , ні духу
і навіть натяку на раптове зачаття...
Тут все морози дикі й дощі щоденні ,
хтось накупив голок цілісінький ящик
знаєш ,мамо , мої нерви не настільки сталеві
й так набридло чекати на краще...
Я тут пишу листи як завжди у вічність
там все мовчать й кивають знов головами
кажуть , мовляв ,"люба ,світ має циклічність
ти ж саме своє серце замела снігами"....
Кажуть , відкрийсь та не бійся шалено кохати ,
там ,де боліло усе заспіває весною ,
мам,завари мені чай із свіжої м'яти
щоб я навіки попрощалась з журбою...