Я там загубив І уже не знайду
Під гінкго старим у міському саду
Тебе я згубив, моя мила!
І листя зів'яле накрило давно
Все те, що п'янило, мов старе вино,
Зима білим снігом укрила.
Вже більш не знаходжу ті дивні слова,
Коли через рік, або і через два
Алею стару споглядаю.
Алею, якою тебе я зустрів...
Та літо пройшло, не лишивши слідів,
Де їх відшукати - не знаю.
Проходять години, проходять роки,
Дивлюся на небо і бачу зірки,
Які дарував я для тебе.
Так само горять, як горіли колись,
Коли ми зійшлись, а тоді розійшлись -
Дарує їх хтось не для тебе...
А я загубив... І уже не знайду...
Під гінкго старим у старому саду
Старе, але рідне кохання.
І більше немає ні слів, ні віршів,
І час на долоні життя розкришив
Лишивши самотність й питання.
