Гінкго

Я  там  загубив  І  уже  не  знайду
Під  гінкго  старим  у  міському  саду
Тебе  я  згубив,  моя  мила!
І  листя  зів'яле  накрило  давно
Все  те,  що  п'янило,  мов  старе  вино,
Зима  білим  снігом  укрила.

Вже  більш  не  знаходжу  ті  дивні  слова,
Коли  через  рік,  або  і  через  два
Алею  стару  споглядаю.
Алею,  якою  тебе  я  зустрів...
Та  літо  пройшло,  не  лишивши  слідів,
Де  їх  відшукати  -  не  знаю.

Проходять  години,  проходять  роки,
Дивлюся  на  небо  і  бачу  зірки,
Які  дарував  я  для  тебе.
Так  само  горять,  як  горіли  колись,
Коли  ми  зійшлись,  а  тоді  розійшлись  -  
Дарує  їх  хтось  не  для  тебе...

А  я  загубив...  І  уже  не  знайду...
Під  гінкго  старим  у  старому  саду
Старе,  але  рідне  кохання.
І  більше  немає  ні  слів,  ні  віршів,
І  час  на  долоні  життя  розкришив
Лишивши  самотність  й  питання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435024
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2013
автор: Сергій Рівненський