Немов у казці, ніжно, злотосяйно
У вишині заграло тепле літо.
І вже не миє берег річка так охайно -
Їй хочеться разом із сонцем ввись летіти.
Настали довгі дні, короткі ночі.
Почались щастя, трави й квіти.
І до знемог жаркий пейзаж милує очі,
А літо так і кличе в небо полетіти.
Нема зими, також вже полетіла,
Звільнила землю з крижаних оков.
Звільнилися тепер мої душа і тіло.
Проникло променем сьогодні літо в мою
кров.
verLOREN^
