Покрита снігом память вже твоя
І я не твій і ти, на жаль, вже не моя.
Чому летять думки до місць, де воля
Так щиро окриляла наших душ тяжіння.
Було тоді щось в серці сильне
А чи чарівний сон в усіх деталях...
Твій ідеал все переслідує мене,
Куйовдить плин, зрина у спогадах.
Засніжена душа моя колись замерзне
У тиші й сумі самотніх відчуттів.
Без тебе затихає надія в глибині,
І тихо залишає сенс моє життя...