Засніжена память

Покрита  снігом  память  вже  твоя
І  я  не  твій  і  ти,  на  жаль,  вже  не  моя.
Чому  летять  думки  до  місць,  де  воля
Так  щиро  окриляла  наших  душ  тяжіння.

Було  тоді  щось  в  серці  сильне
А  чи  чарівний  сон  в  усіх  деталях...
Твій  ідеал  все  переслідує  мене,
Куйовдить  плин,  зрина  у  спогадах.

Засніжена  душа  моя  колись  замерзне
У  тиші  й  сумі  самотніх  відчуттів.
Без  тебе  затихає  надія  в  глибині,
І  тихо  залишає  сенс  моє  життя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2013
автор: Eladar