Що ти прощаєш,
коли твій коханий
кидає тобі на прощання:
"а тепер перевіряйся
на ВІЛ, дорогенька",
прирікаючи тебе
на бездітність,
відсутність сім'ї,
неможливість працювати
за улюбленим фахом,
адже твій аналіз
виявиться позитивним?
Що ти прощаєш,
коли батько твоєї дитини
забиває на смерть
твою матір?
Що ти прощаєш,
коли твій чоловік
викидається з п'ятнадцятого поверху,
залишаючи тебе
з трьома малими дітьми,
купою боргів
і квартирою "під заставу"?
Що ти прощаєш,
коли твій син
виявляється вбивцею?
Що ти прощаєш,
коли у Прощену неділю
говориш
"Бог простить"?
Хтось із великих сказав (приблизно): "Навчіться прощати своїх ворогів, але ... ніколи не забувайте їхні імена."
Мабуть, без прощення вини ближнього накопичується негатив, який в кінці кінців обернеться проти себе самого....
А питання серйозні! Є над чим задуматися....
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О! Salvador'е! Дуже рада Вашій появі!
Відчуваю, що Ви з далеких заробітчанських стежин
теж могли б до цього вірша
додати декілька рядків,
які б починалися словами: "Що ти прощаєш?"...
Просіть прощення у Бога за таку життєву дорогу, у померлих з вашого роду, можливо, така доля від їх життєвого броду...І мене простіть, всі образи відпустіть
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00