Моя рідна земле, дитинства колиско,
Де я народився й зростав, а тепер
Подався шукати добра в світ неблизький,
Та в пам’яті своїй нічого не стер.
Я хочу в Карпати, де хмари ночують,
Де чистим потоком дзвенить джерело,
Де добрий Чугайстер горян всіх чарує,
Де беркут пильнує своє ремесло.
Я хочу в Карпати, де синії гори,
Хоча Піренеї красиві, авжеж,
І музика фаду*, і водні простори,
І Альпи австрійські чудові, та все ж,
Я хочу в Карпати, де ніжні смереки,
Й вівчар щиро Ксеню кохає свою,
Де голос трембіти далеко-далеко
Відлунює радість чи сум у краю.
Я хочу в Карпати, де свята немає,
Щоби не заграли цимбали старі,
Де ватра всю ніч в полонині палає,
Й танцюють «Аркан» на високій горі.
Я хочу в Карпати, де біла пороша
Малює небачену диво – красу,
Дараби на хвилях Прута й Черемоша,
Що наче Вкраїну в майбутнє несуть.
Я хочу в Карпати, де люди, що творять
Гуцульщини гордість і славу свою.
Нехай мені інші що хочуть говорять,
Та я все одно на своєму стою:
Я хочу в Карпати…
_______
*фаду – португальська народна музика.
27.05. – 30.05.2005р. м.Сетубал (Португалія).
Як ся маєш, земляче ?
гарно описали!!!
