Я сьогодні прощаюсь з минулим.
Не залишилось більше тих ран,
І обмотане серце чорним вуалем
Вже знімає із себе болючий капкан.
Я із пляшки нап’юся текіли,
Розгорну свою пам’ять і знаєш,
Не заплачу й на мить - відболіло.
Ти у серці моєму поволі вмираєш.
Я не стану сміятись від щастя,
Чи дзвонити подружкам й жалітись!
Одягну лиш своє найгарніше я плаття,
Самотою своєю щоб врешті зігрітись.
І ти, знаєш, в душі вже немає жалЮ -
У мені почуття всі з тобою поснули!
Я від щастя текіли ще і ще пригублю,
Бо сьогодні прощаюсь назавжди
із минулим.
