А знаєте, я вирішила. Я хочу закохатися, так, щоб надовго, так, щоб по-справжньому.
Хочу відчувати цих чортових метеликів у животі, хочу затамовувати подих, коли буду поруч з ним, хочу, щоб пришвидшувалось серцебиття коли він бере мене за руку.
Я не хочу цих ванільних цитаток, статусів, картинок, не хочу грати на публіку чергову мелодраму.
Просто хочу мати надійну опору, людину, якій можна відкритися, посвятити її в свої найпотаємніші бажання, розповісти, чому плачу чи посміхаюсь.
Я хочу теплих обіймів рідних рук, хочу разом пити гарячий чай з м'ятою, дивитись фільми, вигулювати собачку, кататись на санках зимою, поводитись по-дурному, як діти, бешкетувати, гуляти теплими літніми ночами.
Я шалено хочу знайти когось, хто буде сприймати мене такою, якою я є, зі всіма моїми недоліками, вадами, знатиме якого кольору у мене очі і які мої улюблені квіти.
Ні, я не хочу стосунків на декілька тижднів чи на місяць, я не хочу дорогих подарунків чи гучних освідчень.
Я просто хочу шалено закохатись, щоб взаємно, щоб щасливо!