Хто сказав, що не буває чудес?
Що ж за диво її породило?
Із землі вона, чи із небес?
Але з її появою все ожило.
Стільки тепла вона виділяє,
Що не злічити кількість сердець, які зігріває.
Не знаю і він звідки з’явився.
Із інших земель прийшов,
Чи в нас народився?
Але мужності зустрітись із нею не знайшов,
Бо він такий холодний холод виділяє,
Що від погляду вогонь замерзає.
Вона не проти із ним зустрітись
Та й він цього бажає,
Але не за себе боїться,
А за неї переживає.
Якщо на його серці крига скресне,
То він заново воскресне.
А якщо не хватить її теплоти,
Не зможе лід розтопити,
Хоч бажає їй доброти,
Та погляд його може вбити.
Тому від зустрічей із нею тікає.
І таке в житті буває.
