Нарешті зустріч. Він, вона...
Кав’ярня незнайома і шумна.
Йому вже тридцять, одинак,
Життя пізнавши самак
Він пильно дивиться у вічі.
Вона – самотня і сумна
Ховає сльози..та дарма
Спіймала погляд на плечі...
І все затихло навкруги,
Лиш чути серце сповнене туги.
Щось в глибині обірветься на мить
Та пристрасть вже не зупинить...
Мов павутинням сплетені тіла
Жагуча лава обпекла
Пливуть по озеру любові
Такі близькі і незнайомі
Чужі дві долі...