І хтось казав,що поруч буде.
Ніколи не залишить під дощем.
І цей хтось не дасть згадати забуте-
Марно повертати когось нічним плачем.
Але він просто пішов,не залишивши нічого,
Крім болісних згадок у бездушному тілі.
І не потрібно мені нікого чужого!
Але твої слова були…надто зрозумілі.
А хтось, знайшовши старі фото,що забуті,
Заплаче, все пізно зрозумівши.
І тоді,всі мрії будуть закуті,
В словах,які промовиш ти сп’янівши.
А всі ті почуття,як назад повернути?
Чи ти залишив мені в майбутньому себе?
Я лиш прошу,дай востаннє пригорнути,
Когось, хто не надто сильно кохав мене.
