залишила.
вікно відкрила, квартиру провітрити.
записку. як завжди. на дзеркалі у ванній,
своїм улюбленим червоним маркером.
і Муракамі старенького із тезами затертими
на підвіконні,
квартиру брудну котрий тиждень, і запах
свій ніжний, який мов зумисне стирається вітром.
фіранки твої,
так і не викинув досі, бо в дні непогожі
дарують сонце,
своїм помаранчевим відблиском,
стоси
з віршами, пізніше про холод і осінь,
морозні, порожні наші відносини.
залишила.
доторкнися. зліва.
так-так, не бійся. всього лиш
деяка відсутність серця, люба.
я його вирвав. позбавився.
досить боліти й нагадувати
про тебе,
бо спогади - пісок, чистесенький та білий,
що брудниться із тлінним плином літ.
ростуть терни, болючі та міцні
із часом залишається наліт.
Ви цікавий автор, мені подобається Вас читати
