Бувають моменти, бувають хвилини,
Коли хочеш втекти від повсякденної днини,
Коли хочеш взяти і всім носи, втерти,
А часом буває, хочеться просто померти.
Часом здається, що з тебе глузують
Та потім, ті ж самі, беруть і рятують.
Часом нестерпно, усі вони бісять,
Допомагають тобі, просять, - «Не бійся!»
Є люди, яких ти раниш словами своїми
Розбиваєш дружбу, і залишаєш руїни,
А потім сидиш, і за ними сумуєш,
Навіщо так робиш? Навіщо руйнуєш?
Є дівчина, яку ти нестерпно кохаєш,
А ходиш з іншою. Чому? Ти не знаєш.
Є подруга, з якою хочеться просто дружити,
Спілкуватись, як легше на світі прожити.
А саме головне, що в тебе є родина,
Яка не залишить в біді, свого сина,
Яка допоможе, яка тобі порадить,
Який подякувати, ніколи не завадить.
13,06,2012
