Залишити все, як було тепер не під силу
Ні мені, ні тобі - для нас все змінилось.
Ти осторонь стоїш і куриш свої сигари,
А враження таке, що ми ніколи й не знались!
Кидаєш свій погляд десь в синє небо, безкрає
(і хто ми з тобою зараз ніхто напевне не знає).
Твій хрестик на грудях яскраво сяє від проміння,
Відблискує в очі, а я задихаюсь від твого куріння.
У моїй голові відлуння віршів тобі на прощання,
А ти все куриш й куриш, не зважаєш на мої зітхання.
Я лювлю на повні груди запах твого гарного тіла
Й кидаю на останок погляд дикий, бо сама так захотіла.
Ти - докуривши нарешті ту кляту, з запахом меду, сигару,
З такою дивною в очах твоїх любов’ю, взяв свою гітару!
А я, не витримавши болі, десь біля серця, хотіла піти,
Та раптом почула з уст твоїх пісню Скай і Гайтани:
"Не йди!"