А я чудово справлюся й без тебе!
Зловлю свої зірки й торкнуся неба,
І безпорадно задихатись серед ночі
Не стану більше, тебе вже не захочу.
Ти йдеш за руку з нею - як красиво!
А як мені? - Вже зовсім не важливо...
Душа не рветься до твоїх солодких губ.
Занадто добре знаю - ти, милий, однолюб.
Я справлюся без тебе, зловлю свої зірки.
Спостерігай, коханий, як спалюю твої листи.
Лиш досі задихаюсь і все чомусь тривожуть.
Все через тебе, любий... забути ще
не можу...