Я би встати хотіла й піти.
Ти пустий і від цього сумно.
Я втомилася від сліпоти
І чекати тебе бездумно.
Я б хотіла тебе забути
На десятки чи сотню років.
Хоч на мить би тебе збагнути,
Зазирнути в ті очі глибокі.
Я б, напевно, тебе згубила
Своїм вічним щасливим життям,
Як страждання твоє розбила
Своїм дивним і вірним чуттям!
----------------------------------------
Просто дай загубитись й піти.
Як багато у погляді фальші!
Нас з тобою навік не спасти.
Ти пустий, а знаєш,
Це страшно.