На до та після ділить нас
Коротка мить. Невпинний час
Немов вода, постійна й нова:
Все, що було – було лиш раз…
Але назавжди. І ні слова,
Ні діла вже не повернуть.
Усе пішло… і залишилось.
Бурштином полонена суть,
Навіки в пам’яті відбилась:
Про те, що вечір лиш один
Й одна сніжина між сніжин
Які так рясно сипле небо…
А між дітей – дочка і син
Найнеповторніші для тебе…
Життя і час - одна ріка.
Куди б не став - назад нема
Ні повороту, ні відходу:
Ступив ти влучно, чи дарма,
Потрапив глибоко, чи броду.