Соломон.

На  до  та  після  ділить  нас
Коротка  мить.  Невпинний  час
Немов  вода,  постійна  й  нова:    
Все,  що  було  –  було  лиш  раз…
Але  назавжди.  І  ні  слова,
Ні  діла  вже  не  повернуть.
Усе  пішло…  і  залишилось.
Бурштином  полонена  суть,
Навіки  в  пам’яті  відбилась:
Про  те,  що  вечір  лиш  один
Й  одна  сніжина  між  сніжин
Які  так  рясно  сипле  небо…
А  між  дітей  –  дочка  і  син
Найнеповторніші  для  тебе…
Життя  і  час  -    одна  ріка.
Куди  б  не  став  -  назад  нема
Ні  повороту,  ні  відходу:
Ступив  ти  влучно,  чи  дарма,
Потрапив  глибоко,  чи  броду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337995
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Aheya