Суміш почуттів, адреналін у горлі,
Втома від вчорашнього сумління,
Очі від побаченого світу хворі,
Болять ноги від піску й каміння...
Скривджена душа і біль назовні,
І дратує крик, та кожен звук!
Лиш слова, що линуть із безодні
Проженуть думки від власних мук.
Та не те усе. Не так, як було треба!
І дарма співала я їй колискові...
Я хотіла лиш сховатися від неба,
А втекла від божевільної любові…