Я на відстані уст признавався бажанню шаленому
і на відстань очей відпустити кохання не міг.
я на відстані рук кутав щастя п"янке гобеленами
і на відстань грудей я ховав у душі оберіг.
Я на відстань роси покривав всю тебе насолодою
і на відстань дощу налаштовував лагідний душ.
Я на відстань коси ворожив подушками над вродою
і на відстань "пущу", не пускав ані злив, ані стуж.
Ми на відстані злились, на велич вселеньського простору
і на відстані гір, що здіймалися ввись, як роки.
Чом же ми опинились з тобою на відстані пострілу
і на відстань до зір поділилися наші думки.
Таке реальне відчуття незбагненноі радості кохання ,ЩО ВМИТЬ НАБУВАЄ універсального виміру переживання.незбагненний оркестр людських почуттів ;МАЖОР І МІНОР -ВЕЛИЧНО.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00