Є люди сильні, і серця їх непорушні,
Їх важко вразити чи довести до сліз.
Вони сміливі, і очима незворушно
Жаліють тих, хто опускає очі вниз.
Вони жорсткі, вимогливі, терплячі,
Готові вислухать, підставити плече,
І нам здається часто, в них неначе
Ніколи біль у серці не пече...
Вони вночі ридають - і ніхто не чує
І душать сльози в серці день у день.
Їм сили й мужності ніколи не бракує ,
Та в душу змучену заглянь лишень!
Не залишайте сильних із собою на дуелі!
Не слухайте відмов, а лиш допоможіть,
Бо сильним, гордим "неприступним скелям",
Можливо, більше за усіх болить.
Красиво. 
