Моя душа потребує свободи,я загнана птаха,я наче за гратами смутку
І доля неначе проти, тягне так тихо життя мого порвану нитку,
А душу так легко калічить мов ніжну маленьку квітку
Я хочу дістатися волі, я хочу тягнутися вгору...
А серденько бється,лірично,під нотку,
Під ноту печалі та загнаних мрій,
Почуй же життя,я так хочу свободу,
Мене не цілуй ,мої руки не грій,
Я прагну прожити не лише сьогодні,
Не тільки за вчора,а й завтра життя!
Почуй же життя,я так хочу свободу,
Кохати я хочу,дивтсь адже я,
Я душу відкрила ,розхрістана цнота,
А горе навколо,як груба змія,
Почуй же життя,я так хочу свободи,
Не вкусить-живу,а укусить- не я!
