ПУСТЕЛЯ ПЛАЧЕ, ЩО НЕ МОЖЕ СТАТИ САДОМ,
І НЕБО ПЛАЧЕ, ЛЛЄ НА ЗЕМЛЮ ДОЩ,
МЕТЕЛИК ПЛАЧЕ, ХТО ЙОМУ ПОСАДИТЬ
ЛЮБИМУ КВІТКУ, А НЕ ДИКИЙ ХВОЩ.
ЖУРАВЛИК ПЛАЧЕ, ДЕСЬ НЕМА ГНІЗДЕЧКА,
В ЯКЕ ВІН ТАК ВЕРНУТИСЯ ХОТІВ.
КОХАННЯ ПЛАЧЕ, У КУТКУ, В СЕРДЕЧКУ,
ВІД НЕДОМОВОК, І БОЛЮЧИХ СЛІВ.
БАЖАННЯ ПЛАЧЕ,БО ЗГАСАЄ ВЖЕ НАДІЯ,
ЙОМУ ЗДІЙСНИТИСЬ, ВТІЛИТИСЬ В ЖИТТЯ.
І ПЛАЧУТЬ КАРІ ОЧІ, НЕВИСИХАЮТЬ ВІЇ,
ВОНИ НЕ БАЧАТЬ МИЛОГО ЛИЦЯ...
ДУША РИДАЄ, ПЕРЕПОВНЮЮЧИСЬ БОЛЕМ...