Кохання і ненависть -
дограє касетна плівка,
а суть – в моїх речитативах,
Я - як на крилах,
але кінець прийшов невчасно,
хоча звільнив думки від цих баластів, часто...
Кажу «привіт»,
а відповідь - холодна,
не зрозумів сутності цієї моди,
Ти не слухала ніколи мої стони в мікрофоні,
та не намагаюсь скинути твоя корони,
Ти на троні,
а я десь знизу може плив,
тобі діаманти треба,
а не віршовий пил.
Немає сил
за тобою розганятись,
можеш тихо йти,
а можеш далі зоставатись,
Та ревнощі по-суті,
мій егоїзм не красять,
ці почуття дурними болями вилазять.
Байдуже тепер,
хто тебе в руках тримає,
ночами цими міцно обіймає...
́