Невже це ти, Невже тебе чекала,
Невже про тебе мрії всі мої,
Невже я болі всі перестраждала,
І ти прийшов й приніс веселі дні.
Ти був завжди, десь поруч, дуже близько,
Лиш крок між нами відстанню стояв.
І зорі падали тоді так низько-низько,
Я тут була, а ти десь там чекав.
Невже це ти, Невже тобі пишу я,
Невже сльоза від радості бринить.
Бо ти, як принц, і просто так милує
Душа. Вона нарешті не болить.
Невже це я – не плачу, не страждаю,
Невже у серці спокій і весна,
Невже я знову ніжно покохаю,
Невже й для мене створена вона?
11.03.10