Хіба можливо оп’яніти чаєм?
Невже здурманить голову печаль?
Чи варто вірити старим повчанням,
що лиш вогнями закалялась сталь,
що тільки горе побудує щастя,
що посмішка рождається слізьми,
що без кохання не буде нещастя,
що перед Богом ходимо дітьми.
Хіба можливо зголодніти болем?
Тим болем, що породжує любов.
І лиш одній болячці бути хворим,
Щоб не хворіти нею знов і знов…
Мабуть, не можна. Бо цього немає,
Напевно, грішним людям не дано.
Я щиро заздрю тим, кого кохають,
Ще більше – тим, хто любить всім на зло…
17.10.10